Донорство в Україні: роль та витрати держави

Світові організації охорони здоров’я наголошують, що забезпечити потреби в донорській крові буде можливо лише при свідомому підході до цієї проблеми у кожній країні.

Особливо це стосується держав, де замість норми – 40 донорів на 1000 людей, віддати свою кров готові максимум 15-20 добровольців на тисячу осіб.

Аби ситуація змінилася, кожен, хто в змозі стати донором, повинен розуміти свою важливу роль.

В Україні соціальна відповідальність щодо донорства особливо чітко почала проявлятися, коли тисячам поранених воїнів АТО знадобилися десятки літрів крові для переливання.

Однак не лише від кожного окремого донора залежить те, наскільки збір та переливання крові буде допомагати. Важливу роль у цьому питанні виконує держава та сотні установ, котрі мають забезпечити матеріально-технічну базу процесу.

Експерти торговельного майданчика Zakupki.Prom.ua дослідили, що саме держава закуповує, аби виконати цю місію.

ТЕ, ЩО КУПУЮТЬ ВСІ

Один із найрозповсюдженіших предметів закупівель в контексті донорства – це контейнери для крові.

Наприклад, Київська міська клінічна лікарня №1 придбала їх на 148 тис. грн, Вінницька обласна станція переливання крові – на 121 тис. грн, Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня №4 – на 120 тис грн., Миколаївська та Закарпатська обласні станції переливання крові – на 100 тис. грн кожна.


Один із найрозповсюдженіших предметів закупівель в контексті донорства – це контейнери для крові. Фото nito103/Depositphotos
Таких закупівель досить багато, як і подібних – спрямованих на інші витратні матеріали.

Зокрема, Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня №4 придбала на 15 тис. грн перев’язувальних матеріалів, а хірургічних рукавичок – на 11 тис. грн.

Чернігівська обласна станція переливання крові закупила на 25 тис. грн пробірок.

Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я придбав різноманітних пристроїв для переливання крові за 130 тис. грн. та скарифікаторів (інструменти для проколювання шкіри) на 1 тис. грн.

НЕ ЧАСТО І ЗА КРАЙНЬОЇ ПОТРЕБИ

Інколи для забезпечення потреб донорства необхідно закупити досить складне обладнання.

Наприклад, зараз оголосила закупівлю Запорізька обласна станція переливання крові. Предметом торгів став контактний шоковий швидкозаморожувач плазми. Установа визначила очікувану вартість закупівлі – 1,177 млн грн. Аукціон планується на 22 червня.

А от Полтавська обласна станція переливання крові ще весною придбала подібний пристрій іншої моделі за 912 тис. грн.


Інколи для забезпечення потреб донорства необхідно закупити досить складне обладнання. Фото kasto/Depositphotos
Минулого року Токмацька станція переливання крові закупила два апарати для збору і помішування донорської крові (ваги-помішувачі) за майже 98 тис. грн.

Схожі два пристрої придбала й Криворізька станція переливання крові за 112 тис. грн.

150 тис грн витратила Одеська обласна станція переливання крові на холодильник та три морозильні ларі для плазми крові.

Таке обладнання профільні заклади закуповують на надто часто: або вони укомплектовані всім необхідним, або ж проводять такі тендери лише за крайньої потреби.

НЕ ТІЛЬКИ ВІД ДОНОРІВ

Медичні держустанови також закуповують компоненти крові.

Так, Бердянське територіальне медичне об’єднання придбало еритроцити та свіжозаморожену плазму на 283 тис. грн, Центральна міська лікарня м. Рівне те ж саме купила на 143 тис. грн.

Запорізька обласна клінічна лікарня провела закупівлю тромбоцитів, еритроцитів, замороженого кріопреципітату та плазми одразу більш як на 520 тис. грн.


Медичні держустанови також закуповують компоненти крові. Фото Lara_Cold_2013/Depositphotos
Медзаклади закуповують і системи для переливання крові (Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер придбав їх на майже 200 тис. грн) та тест-системи для виявлення різноманітних хвороб (Черкаська обласна станція переливання крові витратила на них понад 150 тис. грн, а Полтавська обласна станція переливання крові – 84 тис. грн).

ПАЙОК ДЛЯ ДОНОРА

Окремий напрямок держвитрат – забезпечення харчування донорів, задля чого було проведено десятки торгів.

 

Андрій Баришполь, керівник департаменту державних закупівель торговельного майданчика Zakupki.Prom.ua